Нова Українська Школа - порада сучасному вчителю №2 - Як поставити 30 оцінок упродовж 20 хвилин?

31 мая 2018  Кол-во просмотров: 101

Останній тиждень вересня — світом править атлас! Це тиждень тріумфу географії. Уявіть: всі десятикласники ходять шкільними коридорами, тримаючи в руках розгорнуті географічні атласи, не забуваючи про них, навіть коли палять за рогом школи. Учні збираються «підозрілими» групками в коридорах школи і щось зосереджено обговорюють. Очі блищать, але думки десь далеко звідси, до реальності повертаються тільки почувши фразу: «Тирана — Албанія», нервово шепочуть: «Берн, Братислава, Брюссель». Я почуваюся справжньою іменинницею, колеги ревниво запитують, що я зробила з десятими класами і чому на всіх уроках на партах лежать атласи. У відповідь я блаженно і таємниче посміхаюся, потім, скромно опустивши очі, пояснюю: «Просто залік з політичної карти Європи».

Отже, як поставити за 20 хвилин 30 оцінок? Не вважайте це науковою або навколонауковою фантастикою. Мова йде про справжні повноцінні та об’єктивні оцінки. Але як і будь-яка незвична справа, вона вимагає попередньої підготовки. Розповім про цей прийом на прикладі географії, але його можна використати на уроках з інших предметів зважаючи на їхню специфіку.

У курсі географії 10 класу є тема «Політична карта світу». Оскільки курс дуже стислий (секвестрований, як і наш бюджет на освіту) і побудований за принципом «галопом по Європах», я замислювалась про те, які знання можна дати дітям за 35 годин на рік. Переконана, що цей курс має вирішальний вплив на формування географічної (просторової) культури людини.

Усі ми чули про те, що американці не знають географії: вони не можуть знати цей предмет апріорі, оскільки в більшості звичайних (на відміну від елітних) шкіл його взагалі немає. Грузію вони плутають зі своїм штатом Джорджія, країни колишнього Радянського Союзу їм усі однакові, вони вважають, що по Красній площі в Москві ходять ведмеді в шапках-вушанках, граючи на гармошках і розфарбовуючи мотрійок та інші милі небилиці... В інтернеті була дивна історія про те, що навіть австралійські ВЧЕНІ плутають континенти....*

Двоє австралійських вчених, які прямували на міжнародну наукову конференцію в Техасі, прилетіли в Україну. В Одесі вони зрозуміли, що їм потрібно було потрапити в одноіменне місто у США (штат Техас). Як повідомляє одеський телеканал АТВ, австралійці вирушили на Західний університетський бульвар, проте не знайшли його. В Одеському національному університеті імені Мєчнікова австралійцям пояснили, що вони помилилися не тільки адресою і країною, але навіть континентом. За думкою телеканалу, помилку допустив австралійський клерк, який замовляв квитки. Ще сумніший випадок стався 2006 року з молодим німцем. Вирушаючи до коханої австралійки в Сідней, він переплутав літери У та І, замовляючи квиток, і потрапив у Сідней у США. Там за температури повітря на 30 градусів нижче очікуваної він усвідомив свою помилку.

Мені страшно було випустити зі школи подібних неуків, тому я придумала таку систему вивчення політичної карти світу, щоб, почувши фразу: «На фінсько-китайському кордоні все спокійно...», наші майбутні Ньютони і Лобачевські розуміли, що це анекдот — і треба сміятися.

На початку вересня я здивувала десятикласників новиною, що упродовж навчального року раз на місяць вони складатимуть залік з політичної карти світу. На останньому уроці вересня — залік на знання політичної карти Європи, на останньому уроці в жовтні — Азії і так далі. На місяць проводять тільки чотири уроки географії, й зрозуміло, що віддавати один урок на залік було б недозволеною розкішшю.

Щоб оптимізувати нововведення, вирішено було застосувати методику групової роботи. Дітей об’єднують у групи по 4–5 осіб (не більше, це важливо!). У кожній групі вчитель сам призначає відповідального, причому краще, якщо це буде посередній, але здібний учень. Це теж важливо, оскільки він без проблем впорається з цим нескладним завданням, а почуття власної значущості та відповідальність за групу піднімуть його авторитет в очах однокласників. «Дати покермувати» — це чудова можливість підняти учня над середньостатистичною масою і прекрасна мотивація до навчання. До речі, був і такий досвід: я призначала тільки відповідальних за групи і дозволяла самостійно набирати учасників.

Потім учитель детально пояснює правила підготовки та проведення заліку. Десятикласники упродовж місяця вдома вивчають політичну карту Європи. Їм треба знати, де розташована та чи інша країна, вміти показати її на карті і назвати її столицю. Все досить просто, але, оскільки в Європі багато держав, а деякі з них не дуже відомі, то певних зусиль до вивчення карти все ж докласти треба.

На останньому тижні перед загальним заліком старший групи приймає за лік у своїх однокласників: його завдання — перевірити знання, допомогти тому, кому складно, і виставити оцінку за роботу. Заздалегідь було обумовлено, що, оскільки робота нескладна, то максимальна оцінка за залік — 10 балів. Усередині групи складання заліку може повторюватися доти, поки всі не будуть задоволені результатами. Складати залік всередині групи можна на будь-якій перерві в будь-який день, важливий лише кінцевий результат, а не час і місце проведення (хоч на лавці в парку).

На заліковому уроці вчитель викликає до себе всю групу: у старшого — аркуш паперу з написаними прізвищами та виставленими оцінками. Учитель вибирає одного з групи, ставить 10 питань (пам’ятаємо, що максимальна оцінка 10 балів) і рахує кількість правильних відповідей. Показати на мапі об’єкт і назвати столицю треба за 5–6 с (достатньо, щоб зорієнтуватися, інакше ви будете чекати, поки учень прочитає всі назви країн Європи в пошуках потрібної). Далі найцікавіше: якщо кількість правильних відповідей збігається з виставленою оцінкою, то вчитель дякує всім і, не питаючи інших, виставляє оцінки в журнал всій групі. Учитель припускає, що старший групи був об’єктивний під час опитування й іншим учням виставив оцінки також чесно.

Другий варіант розвитку подій: учень правильно показав 7 країн з 10, тобто відповів на 7 балів, а у відомості опитування стоїть 8 балів. Тому за попередньою домовленістю оцінки всієї групи знижують на один бал.

І третій варіант: у відомості стоїть 8 балів, а учень відповідає на 9 — у такому випадку оцінки всій групі збільшують на один бал.

Другий і третій варіанти розвитку подій свідчать про необ’єк тивність перевірника. Усі ці умови потрібно докладно обговорити на етапі підготовки до заліку, щоб вони не спричинили протидії та неприйняттяз боку школярів. А це буде тільки тоді, коли між учителем та учнями існує довіра і взаєморозуміння.

Тепер підрахуємо: у класі 30 учнів, ви створили 6 груп по 5 осіб. На опитування кожної групи відведено 3–4 хвилини (виставляти оцінки краще пізніше, щоб не витрачати на це час уроку), тому в середньому і виходить, що упродовж 20 хвилин можна виставити 30 супер об’єк тивних оцінок.

Після того як ця методика була апробована на десятикласниках і довела свою успішність, є сенс поекспериментувати і з молодшими паралелями класів. Починаючи з шостого класу, можна вдало перевіряти знання номенклатури за будь-яким курсом географії, тільки робити це м’якше, ніж з десятикласниками. Був досвід проведення заліків за подібною технологією не за картою, а на знання теоретичних питань.

Але за двадцять хвилин такого заліку не проведеш — йому треба присвятити весь урок. Досвід виявився вдалим, але слід дуже ретельно підбирати питання до заліку — головне, щоб вони були чіткими, вимагали однозначної і короткої відповіді. Наприклад, питання «Як рівнини розрізняються за висотою над рівнем моря?» (низовини, височини, плоскогір’я) — підходить ідеально.

Щоб поставити 30 оцінок упродовж 20 хвилин, потрібно:

  • Заздалегідь пояснити правила роботи, узгодити їх з учнями та заручитися їхньою підтримкою.
  • Призначити відповідальних за групи.
  • Дати завдання (або список питань), зважаючи на те, що відповіді повинні бути чіткими й однозначними.
  • Визначити дату проведення заліку.
  • Дотримувати встановлених правил (як учнями, так і вчителем) під час проведення заліку.
  • Можливо, першого разу не все вийде злагоджено, але не варто впадати у відчай, пробуйте й експериментуйте далі. Фізики, хіміки, математики (формули, визначення), історики (фактаж, дати, учасники подій) цілком можуть застосувати цей прийом на своїх уроках.

Ми Вам будемо вдячні, якщо Ви поділитись цим матеріалом зі своїми друзями у Facebook.