Підручники та зошити з математики для 3 класу НУШ

Навчання математики в 3 класі здійснюється за вимогами другого циклу навчання Державного стандарту початкової освіти та на основі відповідних вимог типової освітньої програми. Згідно зі змінами в Базовому навчальному плані (постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» від 24 липня 2019 р. № 688), в 3 і 4 класах Нової української школи навчальний час для математичної галузі охоплює 175 годин на рік, тобто 5 годин на тиждень.

Досягнення мети навчання математики в другому циклі початкової школи забезпечується виконанням таких завдань:

• формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;
• формування досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
• розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів, відношень і закономірностей;
• формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань виявляється у досягненні учнями очікуваних результатів навчання, які в типовій освітній програмі систематизовані за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження». Для реаліації цієї мети рекомендується використовувати робочі зошити для 3 класу.

Вивчення математики в 3 класі рекомендуємо розпочати серією уроків узагальнення та систематизації навчального досвіду учнів, здобутого ними протягом попереднього навчального року. На цих уроках відбувається не лише актуалізація вивченого на попередньому етапі навчання та з’ясування зв’язків у навчальному матеріалі, а й просування учнів на вищий щабель оволодіння компетенціями. Так, у 2 класі висувалася вимога до розуміння учнем сутності прийомів усного додавання й віднімання чисел частинами, порозрядно, способом округлення; застосування правила додавання числа до суми, віднімання числа від суми в обчисленнях у межах 100 із переходом через десяток, а в 3 класі, ґрунтуючись на цих підставах, — до застосування різних способів обчислення значення суми й різниці. Аналогічно висунуто вищі вимоги й до оволодіння арифметичними діями множення та ділення: у 2 класі учень (учениця) знає властивості дій множення і ділення на 1, 10, множення на нуль, нуля на число, ділення нуля на число, ділення рівних чисел; розуміє, що ділення на 0 неможливе, а в 3 класі — застосовує в обчисленнях властивості множення на 1 та 0, ділення на 1, ділення нуля на число, множення і ділення числа на 10.

Щодо залежності результату арифметичної дії множення або ділення від зміни одного з компонентів, то в 2 класі програмою передбачено, що учень (учениця) розуміє залежність результатів дій додавання і віднімання від зміни одного з компонентів арифметичної дії; залежність значення добутку від зміни одного із множників; значення частки — від зміни діленого або дільника, а в 3 класі — використовує в обчисленнях залежність результатів множення й ділення від зміни одного з компонентів арифметичних дій.

Отже, в межах першої серії уроків завершується вивчення таблиць множення і ділення. Учні мають засвоїти табличні випадки на рівні навички шляхом виконання численних вправ і завдань. Різноманітні за змістом і формою практичні завдання дозволять досягти мимовільного опанування таблиць, позбавлять більшість учнів від механічного їх запам’ятовування. На цьому етапі особливо корисними для подальшого навчання математики й для формування наскрізних умінь будуть завдання, пов’язані із дослідженням залежності значення добутку від зміни одного із множників, залежності значення частки від зміни діленого або дільника. Виконання таких завдань доцільно довести до рівня розуміння учнями залежностей і способу міркування в ході дослідження.

Навчальний зміст на початку року рекомендуємо розширити за рахунок формування поняття рівняння та умінь розв’язувати рівняння.

Ознайомленню з рівняннями має передувати з’ясування з учнями таких запитань:

• Які математичні вирази ви знаєте?
• Який знак треба поставити між двома числами, щоб записати суму; різницю; добуток; частку? Як називається результат кожного з цих виразів відповідно? (Значення суми, значення різниці.)
• Що треба зробити, щоб знайти значення суми; різниці; добутку; частки? (Треба виконати арифметичну дію між числами.)
• Які види математичних виразів ви знаєте? (Числові та рівності зі змінною.)
• Як ви розумієте числовий вираз; вираз зі змінною? (Числовий вираз — це запис, утворений числами, які з’єднані знаками арифметичних дій та дужками. Вираз зі змінною, крім чисел, містить ще й букви — змінні.)
• Якими правилами користуються для обчислення значень числових виразів на кілька дій із дужками або без дужок?
• Як знайти значення виразу зі змінною при заданому числовому значенні змінної?
• Уявіть, що ви знайшли й записали значення математичного виразу. Як називають одержаний запис? (Рівність.) Яка істотна ознака рівності? (Наявність знаку рівності.)
• Що ви можете сказати про рівності, з якими досі мали справу? (Ці рівності складалися з чисел. Це числові рівності.).

У ході підведення під поняття рівняння доцільно запропонувати учням виявити серед рівностей такі, значення яких не можна знайти.

Наприклад:

Розподіліть рівності на дві групи. За якою ознакою це можна зробити?

45 + 18 = 63 а - 4 = 8 3 х 8 = 24 63 : х = 7

Учні розбивають рівності на дві підмножини: числові рівності та рівності зі змінною.

• Які з поданих рівностей вам уже відомі? Як їх називають? Які рівності з’явилися вперше? Чим вони незвичні? (Ці рівності містять змінну.)
• З’ясуйте, істинними чи хибними є наведені числові рівності. Чи можете ви те саме сказати про рівність із змінною?

Під час ознайомлення учнів із розв’язуванням рівнянь рекомендуємо спочатку продемонструвати спосіб добору розв’язків (коренів) рівнянь із запропонованих варіантів. На наступному етапі уводимо спосіб розв’язування на основі взаємозв’язків між компонентами арифметичних дій. Цікавим для дітей з високим рівнем навчальних можливостей буде спосіб розв’язування рівнянь, що ґрунтується на властивості рівності.