Тенденції сучасної освіти - уроки НУШ частина 1

На початку створення уроку важливо розуміти сучасні тенденції розвитку освіти, основні принципи, притаманні уроку. Слід пам'ятати, що педагогічна наука не стоїть на місці. Якщо ми мислимо: «Мене так навчали, а тепер так буду навчати я!» — це шлях у минуле, що неможливо повернути; спроба знехтувати досягнення багатьох педагогів; виправдання свого небажання вчитися і досягати нової мети.

Що б ви обрали для подорожі на, великі відстані — автомобіль, літак чи карету з конями, як це робили у минулому? Використання коней у минулому було ефективним засобом пересування, яким користувалися всі. Однак з плином часу з'явились нові сучасні засоби транспорту. Змінилося суспільство. Те саме відбувається і в освіті.

Так склалось, що раніше вчителя розглядали, насамперед, як пропагандиста ідео-логічних думок. А учні повинні були навчитися бачити світ і трактувати події в ньому тільки як учитель, точніше, як указували методичні рекомендації «зверху». Індивідуальність учня губилася в сірій масі «однодумців», знищувалися ініціатива, бажання мати свою точку зору, можливості самореалізації у повному розумінні цього слова. Існує одна правильна відповідь на всі питання, її знає тільки вчитель, а світ складається лише з дуальних понять: біле і чорне, свій і чужий, наше і не наше, добрий і злий, герой і зрадник тощо.

Однак світ має дуже багато кольорів та їхніх відтінків, тому ідеалізація і примітивність поглядів для сучасного цивілізованого суспільства неприйнятна. Освіта тепер має запит від суспільства на «створення» самостійно думаючих, відповідальних, ініціативних і творчих особистостей.

Важливо розуміти, що ми живемо у новому інформаційному просторі, де вже вчитель не є єдиним джерелом знань. Головне завдання — навчити учнів опрацьовувати великі обсяги різноманітної інформації, уміти аналізувати її, сор- тирувати, визначати головне, знаходити необхідне тощо.

Розгляньмо деякі з тенденцій сучасної освіти:

Відповідальність учня

Учень бере на себе відповідальність за результати власної навчальної діяльності. Якщо у традиційному уроці відповідальність повністю була на вчителі (саме він визначає зміст та форму навчання), то зараз сучасна педагогічна наука підкреслює доцільність іншого підходу: учитель розділяє відповідальність із учнем.

Свобода вибору учня

Відповідальність не можлива без надання учню певної свободи. Для сучасного уроку характерні такі висловлювання учня:

  • Я вирішив робити таким чином...
  • Я вважаю за краще...
  • Я обираю...
  • Я не згоден...
  • Я маю переконання...

Пізнавальна активність учня

Сучасний урок неможливий без використання дидактичних прийомів, що сприяють активній розумовій діяльності учня.

  • Занурення у ситуації активного пошуку, роздумів, розумового напруження
  • Запуск дослідницьких і пошукових міні-проектів
  • Активна робота з інформацією
  • Створення умов для аналізу та синтезу.

Самостійність учня

Учитель створює умови для самостійного набуття знань учнем, до-помагає йому заглибитися в пізнання. Головне завдання сучасної школи — навчити учня навчатися.

Створення умов для власної освітньої траєкторії навчання

Клас, який формується тільки за роком народження учнів, має різний рівень готовності до навчання з різних предметів. Те, що для одного учня зрозуміло ще до вивчення певної теми, для іншого буде складно зрозуміти після декількох уроків. Орієнтація на «середнього учня» відходить у минуле. Зараз для кожного учня важливо побудувати власну траєкторію навчання, де визначається темп вивчення нового матеріалу, найбільш прийнятна діагностика засвоєння знань, рівень заглиблення у певну діяльність тощо.

Співпраця учителя з учнем

Взаємини між учнем та вчителем мають бути побудовані на принципах співпраці, відкритого діалогу. Учитель не має асоціюватися з покаранням, бути ретранслятором готових знань. Навпаки, учитель перебирає на себе роль фасілітатора, який ставить навчальне завдання і показує, як спільними зусиллями можливо його розв'язати.

Розгляньмо детальніше особливості індивідуальної освітньої траєкторії навчання. Ця методика має докорінно змінити організацію навчального процесу. Вибір форми і змісту навчання, визначення мети стає результатом співпраці учня з учителем.

Учень уже не є «солдатом», який беззаперечно виконує накази «генерала» (учителя). Таким чином, змінюється організація навчальної діяльності в школі, що сприятиме появі нових дидактичних конструктів, педагогічних механізмів залучення учнів до пізнання навколишнього світу.

Залишаться у минулому вислови на кшталт «9-й клас, на цьому уроці буде ви­вчати...» Вони поступляться місцем таким: «На цьому уроці учні матимуть можливість разом з учителем обрати тему та сформулювати мету і завдання...» Навчаючись за індивідуальною освітньою траєкторією, учні припиняють бути лише частиною колек­тиву. Сучасна освіта орієнтується на особистість учня, ураховує його рівень розви­тку, схильності, бажання, інтереси. Побудова індивідуальної освітньої траєкторії — це можливість надати учневі комфортні умови навчання, максимально звільнені від фор­малізму, догматизму, умовностей, приниження, насилля і знущання над особистістю.

Add comment